- виродження
- -я, с.Стан за знач. вироджуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
виродження — (зниження життєвости в кожного наступного покоління організмів порівняно з попереднім), деґенерація, винародовлення (про націю) … Словник синонімів української мови
виродження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
вироджуваність — ності, ж. Схильність до виродження або ступінь виродження … Український тлумачний словник
вироджувальний — а, е. Який вироджує, спричинює виродження … Український тлумачний словник
готика — I и, ж. Художній стиль європейського пізнього середньовіччя, який найяскравіше виявився в архітектурі й характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, та численним оздобленням скульптурами, склом і витонченим… … Український тлумачний словник
дегенеративний — а, е. 1) Який має ознаки дегенерації, виродження. || Стос. до дегенерації. 2) розм. Такий, як у дегенерата … Український тлумачний словник
дегенеративність — ності, ж. Наявність ознак дегенерації, виродження … Український тлумачний словник
дегенерація — ї, ж. 1) біол. Процес руйнування органів або клітин організмів чи ослаблення їхньої життєвості. 2) Зниження життєвості у кожного наступного покоління організмів порівняно з попереднім; виродження … Український тлумачний словник
деградація — ї, ж. 1) біол. Спрощення будови й функцій організмів внаслідок зміни умов існування. 2) Поступове погіршання, втрата якихось якостей, властивостей; занепад, виродження. •• Алкого/льна деграда/ція деградація особи, що виникає внаслідок хронічного… … Український тлумачний словник
перевід — во/ду, ч. 1) Дія за знач. переводити, перевести і переводитися, перевестися. •• У перево/ді в іншій системі цифр, елементів, одиниць і т. ін. 2) пер … Український тлумачний словник